Як незабутньо відсвяткувати Різдво? Наповнити його традиційною українською символікою. «Мрії Марії» виокремили 20 різдвяних символів, які перетворюють святкування на містерію і казку.
Шопка (вертеп)
Шопка – це різдвяний вертеп, що зображає біблійну сцену народження Ісуса Христа. Традиція встановлювати шопку прийшла в Україну з Європи, а саме з південної Італії. За легендою, цю традицію започаткував святий Францизк Ассізький, встановивши першу шопку у вигляді печери. Спершу традиція поширилася всією Італією, потім – Європою. У європейських містах шопки встановлювали у храмах і на площах перед ними.
Шопку ще називають вертепною скринею, за формою вона нагадує скриню або хатинку, загалом – це макет віфлеємської стайні у ніч народження Ісуса. Зазвичай містить фігурки новонародженого Христа, Діви Марії, Йосипа, худоби, пастушків, ангеликів, трьох царів чи інших біблійних персонажів. Шопка буває різною за розмірами – від мініатюрного до великого. Традиційно різдвяний вертеп виготовляється з дерева (стіни), соломи (дах), сіна (начиння), паперу (фігурки).
У нас традиція встановлювати шопки була перервана у часи Радянського Союзу. Втім, у незалежній Україні вона почала відроджуватися. Нині шопки в українських містах і домівках – уже не дивовижа. Ця композиція настільки просякнута любов’ю, таїнством, родинним теплом, що краще втілення атмосфери Різдва годі й уявити.
У «Мрії Марії» можна придбати декоративні різдвяні шопки ручної роботи, виготовлені з натуральних матеріалів.
Живий вертеп
В Україні здавна поширилися традиція вертепної драми. П’єси, переважно іронічного характеру, спершу ставили у вертепному ляльковому театрі. Потім це перетворилося на справжній вуличний театр, де ролі вже виконували не ляльки, а люди.
Учасники вертепу заздалегідь вивчають свої репліки у релігійно-світський виставі, переодягаються у костюми царя Ірода, Козака, Смерті, Чорта, Ангела, Пастушків та інших. Зазвичай сюжет вертепної драми обертається довкола наказу царя Ірода вбити немовлят у Віфлеємі і його подальшого покарання. Релігійна фабула п’єси поступово переростає в світську – з висміюванням людських гріхів і соціальних недоліків. Нерідко вертепники носять з собою шопку – дерев’яну скриню або хатинку з біблійними фігурками. Після вистави їм дарують подарунки, гроші та гостинці.
Живий вертеп у сучасному просторі – це справді незабутнє дійство, просякнуте веселим духом карнавальної культури. Придбавши чи пошивши відповідний одяг, можна разом із друзями влаштувати костюмоване дійство, яке запам’ятається як найкраще святкування Різдва. І «Мрії Марії» неодмінно вам у цьому допоможуть.
Дідух
Дідух, дід, коляда, колядник, сніп, король – українська різдвяна прикраса. Традиція дідуха сягає дохристиянських часів, коли він був символом врожаю, добробуту, виконував функцію оберега роду. Дідух – дух дідів – пов’язаний з культом предків, міцно вкоріненим в українській культурі. Українці вірили, що коли дідух стоїть у хаті, вона стає оселею для усіх душ роду. Коли у календарі на місце свята Коляди на честь народження сонця закріпилося християнське Різдво, дідух-колядник посів центральне місце у тогочасному різдвяному «декорі».
За формою дідух – це житній, пшеничний або вівсяний сніп, який зберігали як обрядовий від часу обжинків і заносили до хати на Святвечір. Пучки колосся «діда» оздоблювалися кольоровим стрічками, калиною, паперовими або засушеними польовими квітами. Вигляд дідуха може істотно відрізнятися, залежно від регіональних чи родинних традицій.
Нині традиція дідуха активно відроджується. Дідух став оригінальною альтернативою різдвяним ялинкам. Створення дідуха – дуже складна і делікатна справа, але ця різдвяна прикраса настільки самобутня й красива, що вартує усіх витрачених на неї зусиль і грошей.
Дідух – це дух Різдва. Що тут ще додати?). Напевно, те, що дідух після Різдва не потрібно виносити з оселі, як ялинку, адже він залишається оригінальним елементом декору цілий рік.
Янголи
Різдвяні ангелики – це «міжнародна» різдвяна прикраса. У світовій культурі янгол став символом Різдва після того як, за біблійною легендою, сповістив Йосипа про народження Сина Божого, а в саму ніч народження Ісуса приніс цю звістку пастухам.
Традиція прикрашати херувимами ялинку чи будинок поширена по всьому світу. Цих крилатих божих помічників дуже люблять діти. Нарівні з декоративною янголи виконують і захисну функцію оберегу. Вони створюють в оселі теплу, душевну атмосферу затишку і безпеки.
«Мрії Марії» люблять янголів, і ангелики ручної роботи давно «живуть» у нашому салоні у різних варіаціях авторського виконання. Янголи у вигляді іграшок, ялинкових прикрас, настінних композицій, ангели на полотні, тканині, паперові, керамічні – різноманіття наших різдвяних ангеликів здатне задовольнити найвибагливіші смаки.
Святвечір
За традицією, у вечір напередодні Різдва, з появою першої зірки на небі збиралася вся родина, щоб разом зустріти народження Ісуса. Святвечір чи Багата Кутя – це обрядове дійство, під час якого в хату вноситься дідух, потім на стіл, по кутках якого розставляють різні обереги, виставляється 12 пісних страв. 12 – сакральна цифра, що символізує апостолів Христа і річний цикл у 12 місяців.
Центральними стравами так званого багатого столу є кутя і узвар, також у традиційне різдвяне меню зазвичай входять вареники, борщ з грибами, квашена і тушкована капуста, пісні голубці, пиріжки з квасолею, смажена риба, оселедець (риба – символ християнства).
Перш ніж сісти за стіл, люди згадували душі померлих предків, залишаючи для них їжу і питво на столі. Етнографи кажуть, що цей обряд присутній у всіх регіонах України. Зараз святкова вечеря на Різдво зазнала багатьох змін: як на кулінарному, так і обрядову рівнях. Утім, ті, хто намагається дотримуватися традицій, кажуть, що Святвечір у народному стилі – це щось глибоке і неймовірне. Святковий стіл у такому разі краще прикрасити вишитою скатертиною, а на нього поставити глиняний посуд ручної роботи. У «Мрії Марії» є чудові варіанти декоративно-ужиткової кераміки, рушників і вишитих скатертин, завдяки яким ваш Святвечір стане дивовижним.
Колядки
Ці календарно-обрядові пісні зимового циклу, як і багато інших різдвяних символів, сягають ще язичницьких часів. Колись ними супроводжували дохристиянські обряди (зокрема під час солярного свята Коляди), а після поширення на теренах України християнства ці пісні стали одним із найяскравіших проявів народного Різдва. На думку театрознавця Григорія Лужницького, колядки за своєю генезою — це первісні магічні формули. В тих їх зразках, що дійшли до наших днів, архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними: народження, життя, муки, смерть і воскресіння. Але все ж центральний мотив колядок – це прославляння новонародженого Бога.
Переживши радянську добу заборон і забуття, сучасні колядки, звісно, зазнали і змістових і формальних втрат. Нині колядки від «непрофесійних» колядників здебільшого являють собою короткі віршики у стилі «дайте дядьку п’ятака, а ви тітку гроші, будете хороші». Але навіть у спрощеному вигляді сучасна традиція віншування господарів є чудовим способом святкування Різдва у традиційному стилі.
Колядки у значенні суто різдвяних пісень поширені у всьому світі. І тут Україні є чим пишатися, адже наш народний «Щедрик» у музичній обробці Леонтовича став чи не найпопулярнішою у світі різдвяною піснею під назвою «Колядка дзвонів» (Carol of the Bells). До речі, у «Мрії Марії» є раритетні диски зі збірками українських колядок і безліч симпатичних подарунків для колядників).
Щедрівки
Хоча щедрівки традиційно виконують не безпосередньо на Різдво, а під Новий рік і в Щедрий Вечір, вони є усним символом свят новорічно-різдвяного циклу.
У щедрівках постійно відбувається повторення словосполучень «Добрий вечір, щедрий вечір», адже за змістом вони являють собою пісні, якими родині бажають добробуту, достатку, успіху. Як і колядки, є християнським переосмисленням язичницької спадщини.
В Україні щедрує переважно молодь. Під час щедрування щедрівники славлять господарів і бажають їм процвітання, а ті дарують їм смаколики, гроші і подарунки. У крамниці «Мрії Марії» є безліч неймовірних подарунків ручної роботи, якими ви зможете здивувати своїх рідних маленьких щедрівників.
Водіння кози
Це одна з найдавніших містерій новорічно-різдвяних світ, яка корінням сягає дохристиянських релігійно-обрядових дійств з використанням масок тварин. Традиційно козу «водили» у Щедрий Вечір. На думку дослідника фольклору Володимира Проппа, обряди з козою відомі багатьом європейським народам та пояснюються «формами мислення, пов’язаними з раннім землеробством», тобто аграрно-магічними культами і шануванням тотемних тварин. Протягом століть первісний обряд водіння кози зазнав суттєвих змін, зрештою трансформувавшись у народну святкову виставу пародійно-іронічного змісту.
Саму козу здебільшого роблять із дерев’яної палиці, один із кінців якої слід розколоти – це будуть роги, які можна прикрасити на власний розсуд, потім на палиці вішається вивернутий кожух, під який залазить хлопець. Козу супроводжувала юрба ряджених козоводів, що йшли від хати до хати. Найвідомішою піснею щедрувальників під час цього обряду є «Го-го-го, Коза».
Традиція «водіння кози» не надто поширена в сучасній Україні, але серед святкуючих Різдво й досі є «реконструктори» цього старовинного обряду. Якщо вирішите відтворити цю чудову традицію у своїй спільноті, «Мрії Марії» мають для вас необхідний «реквізит» – народні хустки, кожухи, прикраси, ну і, звісно, саму козу – і не в вигляді палиці, а у значно симпатичнішому вираженні, приміром, авторської іграшки ручної роботи.
Маланка
Маланка, Меланка, Меланки, Маланія, Переберія, Щедрий Вечір – це все назви народного і церковного свята (13 січня – день преподобної Меланії). Його відзначають у вечір напередодні «старого» Нового року. Свято має дохристиянське коріння і сповнене обрядово-ритуальних дійств. До речі, «мелан» з давньогрецької мови означає «чорний», і дослідники вказують, що цим прикметником позначали хтонічний стан бога Діоніса. Ввечері цього дня дівчата ворожать.
На свято Маланки молодь (у масках або без них) усю ніч щедрує, водить козу і переодягненого на Маланку хлопця. Традиційні персонажі у святкових народних виставах — «баба» Маланка та «дід» Василь (святий Василь Великий, чиє свято відзначають 14 січня). У Маланці часто фігурують сучасні мотиви й персонажі (вояки, лікарі тощо). У XXI столітті святкування Маланки в автентичному вигляді зберіглася переважно на заході України – у селах Галичини та Буковини. Втім, Маланку можна побачити і в інших регіонах та спільнотах, де люди прагнуть святкувати новорічно-різдвяні свята у народному стилі. Маланка – це надзвичайно яскраве і веселе дійство, тож радимо вам спробувати його відтворити і відсвяткувати Щедрий Вечір справді незабутньо.
Зірка
Зірка чи звізда – традиційний різдвяний атрибут, який носять із собою колядники. Це давній символ зимових свят, який має язичницькі витоки, сягаючи солярного культу. Сьогодні ж вона уособлює собою Віфлеємську зірку, яка провістила народження Христа і привела мудреців зі Сходу у Віфлеєм. Християнська зірка – восьмикутна (вісімка – символ вічного панування Ісуса).
Зазвичай зірку виготовляли із звичайного решета, обклеювали його різнокольоровим папером та прикрашали фольгою, стрічками й китицями. У сучасному варіанті зірка може мати різні варіанти виконання. У «Мрії Марії» є декоративні зірки, які стануть чудовим подарунком маленьким колядникам і стануть родзинкою різдвяного декору у вашій оселі.
Різдвяний хліб
В Україні для святкування Різдва випікали кілька різновидів хліба, зокрема обрядовий, який зберігався впродовж новорічно-різдвяних свят. У різних регіонах пекли різні види борошняних виробів під різними назвами: калачі, корочун (керечун), полазник, щедрак, господар, книш, пряники, голубки тощо. Також в Україні була поширена традиція випікання окремої паляниці для душ померлих.
Різдвяний хліб символізував Ісуса Христа, який називав себе «хлібом життя». За різдвяним хлібом наші предки передбачали майбутнє, якщо випічка вдалася – буде вдалим і наступний рік.
Зараз традиція випікання різдвяного хліба своїми руками отримала друге дихання – чимало господинь прикрашають стіл власною святковою випічкою. А якщо її подавати у керамічному чи дерев’яному посуді ручної роботи – святковий різдвяний стіл заграє новими барвами.
Хрещені
Традиція «носити вечерю» хрещеним у нас зберіглася й донині поширена у всіх регіонах. В Україні завжди шанували хресних батьків, і навідати їх у період новорічно-різдвяних свят було священним обов’язком. Серед страв, які несли хрещеним, обов’язково мала бути кутя у глиняному посуді і різдвяний хліб. Хрещені з радістю приймали «вечерю», натомість обдаровуючи своїх похресників солодощами і подарунками. Якщо ви любите цю традицію і хочете здивувати своїх похресників, «Мрії Марії» допоможуть вам з вибором оригінальних подарунків. Різноманіття видів народної іграшки, яскраві сувеніри ручної роботи, автентичний дитячий одяг з натуральних матеріалів та авторські прикраси – вам буде з чого вибрати неповторний подарунок – символ вашої любові.
Різдвяні свічки
В українській традиції різдвяна свічка була обов’язковим атрибутом святкового столу. У язичницькі часи свічка мала функцію оберегу, з часом набувши сакрального християнського змісту. Свічка – неодмінний атрибут церковного життя, і супроводжує майже всі релігійні обряди. Світло свічки уособлює зв’язок людини з Богом, бо вона є символічним проявом божественного світла. Різдво – це взагалі суцільне свято світла. Свічки, ліхтарики, гірлянди мерехтять у ці дні, яскраво освітлюючи все довкола світлом казки. Різдвяні свічки – один із найдоступніших і найкрасивіших видів різдвяного декору. Особливо свічки, створені руками з натурального воску. У «Мрії Марії» є широкий вибір різдвяних свічок ручної роботи, які можуть стати теплим і приємним подарунком на Різдво.
Святковий одяг
Одяг на Різдво посідав особливе місце у традиціях українців. Під час свят, а це був час активного спілкування і дружніх візитів, люди прагнули вбратися у нові гарні речі. Оскільки період новорічно-різдвяних свят був пов’язаний з цілою низкою карнавальних дійств, у ці дні нерідко панував яскравий, барвистий одяг, який мав бути добротно пошитим і оздобленим декором ручної роботи.
Якщо ви хочете бути оригінальним і водночас долученим до традиції та відсвяткувати Різдво у етновбранні, в арт-салоні «Мрії Марії» можна придбати дизайнерські варіації автентичних речей або пошити одяг на замовлення. У нас широко представлений асортимент жіночого, чоловічого та дитячого вбрання: вишиті сорочки, пальта, спідниці, жилетки, свитки, корсетки, головні убори, крайки та інше. Гарантуємо: з «Мрії Марії» ваш святковий різдвяний образ буде феєричним і неперевершеним.
Народні прикраси
У давнину під час новорічно-різдвяних свят дівчата ворожили, зустрічалися разом на дівочі вечори, ходили в гості, розважалися, спілкувалися, фліртували з хлопцями. Молодь у ці дні чепурилася, дівчата надівали свої найкращі прикраси.
Якщо ви теж прагнете вирізнятися на Різдво з-поміж інших, традиційні прикраси і авторські репліки на них є чудовою можливістю продемонструвати свій смак і неповторність. «Мрії Марії» пропонують великий вибір авторських і народних прикрас: намиста, коралі, баламути, козацькі сережки, дукачі, авторські брошки, сережки, перстні. Наші прикраси виконані у найрізноманітніших техніках з використанням срібла, емалі, скла, дорогоцінного каміння руками найкращих українських майстрів-ювелірів.
Кутя у глиняному посуді
На думку етнографів, кутя – це сакральна стародавня страва померлих, пов’язана з дохристиянськими культами, зокрема культом предків. Це вечеря не лише живих, а й тих членів роду, що відійшли у вічність. Сім’я має триматися укупі, як зерня у куті, вважали українці. До того ж зерно – давній хліборобський символ врожаю, достатку. З часом кутя стала ритуальною стравою новорічно-різдвяного циклу. Готується тричі: на Святвечір — Багата кутя, на Щедрий Вечір — Щедра кутя й у переддень Водохрещі — Голодна кутя. З кутею пов’язано безліч обрядів, ритуалів і прикмет.
Традиція увінчувати різдвяний стіл головною стравою, кутею, зберіглася і донині. Ця смачна святкова страва із зерна, маку, меду досі стоїть у наших оселях на Різдво, засвідчуючи тяглість традиції і нашу пошану до минулого. Кутю слід подавати у відповідному посуді – найкраще керамічному. Якщо ви ще не встигли придбати глиняний посуд ручної роботи, саме час це зробити, і тоді ваш різдвяний стіл бачитиметься неперевершено. У «Мрії Марії» надзвичайно великий вибір декоративно-ужиткової кераміки з різних регіонів України. Звісно, у нас є знамениті косівська, подільська, кримськотатарська і опішнянська кераміка. Миски, чашки, глечики, тарелі та безліч інших керамічних виробів чекають на вас у «Мрії Марії».
Узвар у посуді з гутного скла
Узвар, вар, взвар – давня українська ритуальна страва. Цей компот із сушених фруктів – обов’язковий напій на різдвяному столі. Солодкий фруктовий відвар з медом коричнево-золотавого кольору нарівні з кутею є їстівним символом народного Різдва, який прийшов до нас іще з дохристиянських часів. Якщо ви хочете подати узвар на різдвяний стіл у доречній для свята ємності, ми радимо обрати посуд з гутного скла, яке нічим не поступається муранському. Технологія ручного виготовлення скла дає змогу сповна використовувати його специфічні властивості: пластичність та піддатливість видуванню. Гутне скло наділене кольором, прозорістю і магічною здатністю передавати гру світла. Узвар у посуді з гутного скла і кутя у керамічному – цей «тандем» стане окрасою вашого різдвяного столу.
Ялинкові прикраси ручної роботи
Як не дивно, але такі невинні дитячі речі як ялинкові прикраси завжди відображають суспільно-історичні процеси. Колись ялинку прикрашали іграшками ручної роботи, виготовленими з підручних матеріалів. Це було дерево, солома, тісто, кукурудза, пізніше картон, папір. Н ялинку вішали яблука, горішки, цукерки. Гуцули навіть робили іграшки із сиру. У Радянському союзі ялинкові прикраси ідеологізували і оселі українців заполонили фабричні червоні зірки, Діди Морози, ракети та нейтральні бурульки.
Нині, в умовах глобалізації, стали популярними штамповані однокольорові кульки з найдешевших матеріалів. Супермаркети забиті довколоріздвяним мотлохом, який зазвичай викидається разом із ялинкою. Втім, свідомі люди обирають інший шлях – колекціонування авторських ялинкових прикрас і народної іграшки ручної роботи, кожен екземпляр якої є неповторним. Якщо ви збираєте колекцію з оригінальних ялинкових прикрас, зроблених руками, неодмінно звертайтеся до «Мрії Марії», у нас є чим вас здивувати.
Народні ікони
Народні ікони – ідеальний подарунок на новорічно-різдвяні свята. Вони є своєрідним уособлення народного Різдва, яке поєднує в собі українські давні традиції і християнські символи. До того ж народні ікони часто зображають саме різдвяні мотиви – народження Христа, Діва Марія з Новонародженим, святих Миколая, Василя та святу Меланію тощо. Яскраві, емоційні, вони зображають небесних жителів зрозумілими і рідними для нас. «Мені подобається, коли Бог і святі усміхнені, трохи схожі на нас, бо тоді вони стають нам ближчими. Народна ікона саме така» – каже художник Роман Малко, чия народна ікона широко представлена у «Мрії Марії». Окрім барвистих ікон на склі, у нас можна придбати народні ікони на гонті (дереві) авторства відомого художника Лева Скопа.
Обереги та народна іграшка
Святкування Різдва у традиційному стилі передбачає наявність оберегів у оселі. Дідухи, павуки з соломи, різдвяний хліб – ці обереги були основними захисними об’єктами у період новорічно-різдвяних свят. Але окрім них, було безліч й інших, адже у давнину оберегами виступали різні предмети, такі як підкова чи плуг, і навіть продукти: сіль, часник, мед тощо. «Традиційний набір» оберегів міг різнитися залежно від регіону. Посипати чи ні на куточки столу сіль і класти часник – вирішувати вам, адже це особиста справа і вибір кожної людини. Однак, ми радили б відійти від буквального прочитання традиції і наповнити свою оселю симпатичними елементами різдвяного декору ручної роботи із значенням оберегу. Ними є різдвяні ангелики, мотанки та авторські ляльки, народна іграшка: свищикі, коники та монетки. Такі предмети поєднують у собі три функції: декоративну, захисну і ужиткову. Це прекрасний варіант нестандартного дитячого подарунку, сповненого духом Різдва і енергією ручної роботи.
Автор: Наталія Петринська
Фотограф: Дмитро Головченко
